Біль супроводжує людину на протязі всього його життя і є невід’ємною частиною його пристосувальних реакцій до оточуючого середовища, що забезпечує виживання і збереження здоров’я. Біль є свого роду захисною реакцією, яка попереджує про небезпеку пошкодження і викликає підсвідому або свідому реакцію організму для захисту.

Біль є емоційно залежним відчуттям. Тобто, різні люди по-різному відчувають біль. Це залежить від стану організму в даний момент, від емоційного статусу і від порогу чутливості. У більш емоційних людей біль сприймається сильніше, в той же час у спокійних і урівноважених людей біль переноситься легше.

В стані сильного збудження або небезпеки, а також при сильній концентрації на досягненні певної мети, наприклад, при змаганні, виділяються гормони стресу (адреналін, стероїдні гормони), які блокують передавання больових імпульсів в головний мозок і підвищують поріг чутливості рецепторів. Це призводить до того, що людина не відчуває болю взагалі або не звертає на нього уваги.

Також на сприйняття болю впливає поріг чутливості: чим він вищий, тим більшої сили повинен бути подразник для появи болю, відповідно, якщо поріг низький – навіть незначний подразнюючий фактор викликає біль.

Є дані, що сприйняття болю залежить також від статі і віку. Дослідження показують, що жінки більш терпимо переносять біль, ніж чоловіки. Це, ймовірно, пов’язано із концентрацією естрогенів. Люди похилого віку також легше переносять біль, що пов’язано з підвищенням порогу чутливості з віком і більшою терпимістю.

Часто біль допомагає чітко локалізувати патологічний процес. Наприклад, біль у попереку вказує на наявність хвороби хребта в поперековій ділянці. Але іноді біль в спині може бути наслідком іррадіації болю при захворюваннях внутрішніх органів. Також біль може локалізуватись у віддаленій ділянці від патологічного вогнища. Наприклад, біль в коліні може бути ознакою такого захворювання, як коксартроз або наслідком запалення сідничного нерва (ішіас) з іррадіацією по всій нозі.

Хвороби хребта супроводжуються болем різного характеру. Остеохондроз і спондильоз хребта можуть супроводжуватись ниючим болем слабкої інтенсивності. Біль при більш серйозних захворюваннях, таких як міжхребцева грижа чи протрузія, зміщення хребців, при яких відбувається защемлення чи подразнення нервових корінців, має більш інтенсивний характер, посилюється при любих рухах і може супроводжуватись гострим люмбаго.

Біль при захворюваннях суглобів має також і певну діагностичну цінність. Наприклад, такі захворювання суглобів, як артрит, в тому числі ревматоїдний артрит, характеризуються посиленням болю в спокої, в основному, в нічний час, а також при тривалому сидінні і зменшенні при рухах. В той же час дегенеративно-дистрофічні захворювання, наприклад, артроз колінного суглоба, характеризуються посиленням болю при рухах, підніманні чи опусканні по сходинкам і практичною відсутністю болю в спокої.

Біль є важливою діагностичною ознакою, яка допомагає у правильній постановці діагнозу. Але слід враховувати, що біль – це суб’єктивне відчуття, яке не завжди точно сигналізує про те чи інше захворювання. Тому для виставлення правильного діагнозу спеціаліст керується і іншими критеріями і додатковими методами діагностики.

Категорія “біль”