Спазм грушевидного м’язу – захворювання, яке проявляється болем в ділянці сідниці з поширенням болю по стегну і всій нозі, внаслідок защемлення сідничного нерва.

Чому спазм грушевидного м’язу викликає сильний біль? Все пов’язано з анатомічними особливостями: грушевидний м’яз на своєму протязі формує верхню та нижню щілини, через які проходять великі судини та нерви. Особливо варто відмітити, що через нижню щілину (у 90% людей) або через самий м’яз (у 10%) проходить основний нерв ноги – сідничний. Тому спазм викликає такі симптоми, як защемлення сідничного нерва і ознаки компресії великих судин в цьому вузькому каналі з відповідною клінічною картиною. Від цього м’язу залежить стан основних нервових гілок і судин нижньої кінцівки.

Спазм або синдром грушевидного м’язу ще називається тунельним синдромом. Такі синдроми виникають у місцях, де анатомічні структури утворюють канали або тунелі, через які проходять нервові стовбури. Такі канали дуже швидко перекриваються при розвитку набряку, запалення або у випадках, коли виникає спазм м’язів, що приводить до виникнення тунельного синдрому.

Причини спазму грушевидного м'язу

Спазм грушевидного м’язу виникає як при захворюваннях поперекового відділу хребта, так і при первинному ураженні самої м’язової тканини.

Причини, пов’язані з хребтом:

 

Причини, пов’язані з пошкодженням грушевидного м’язу:

  • перевантаження з її розтягненням;
  • запалення грушевидного м’язу (міозит);
  • пряма травма сідничної ділянки;
  • травмування при проведенні ін’єкцій;
  • артрит або артроз кульшового суглобу також може провокувати спазм грушевидного м’язу.

 

Симптоми

Основні симптоми захворювання:

  • біль в ділянці сідниці з посиленням при рухах  в кульшовому суглобі;
  • запалення сідничного нерва (ішіас) з поширенням болю по всій нозі;
  • оніміння пальців ніг;
  • повзання мурах, печіння;
  • порушення чутливості;
  • слабкість у стопі або гомілці (послаблення рефлексів);
  • спазм литкових м’язів (судоми);
  • вегетативні порушення – зміна кольору шкірних покривів ураженої кінцівки (поблідніння чи почервоніння).

 

Також часто виникають симптоми здавлювання судин, що проявляється блідістю нижньої кінцівки, онімінням. Також виникає кульгання, яке виникає при ходьбі і зменшується у спокої. Вона пов’язана з різкою ішемією тканин при навантаженні і частковим відновлення кровотоку у спокої.

При пальпації можна виявити болючий та щільний циліндричний тяж у ділянці сідниці, а також біль у проекційній точці сідничного нерва.

Спазм грушевидного м’язу приводить до здавлення нерва, що викликає сильний біль в стегні. Це у свою чергу приводить до ще більшого спазму в якості захисної реакції, але вадне коло замикається і біль посилюється. Цей стан приводить до того, що людина втрачає здатність пересуватись.

Лікування спазму грушевидного м’язу

Лікування направлено на усунення основного захворювання, тобто, проводиться лікування захворювань хребта, коли спазм є їх наслідком, також проводиться лікування захворювань суглобів, особливо, коли мова йде про коксартроз, і проводяться заходи, направлені на розслаблення м’язової тканини.

Для лікування в медичному центрі "Меднеан" застосовується мануальна терапія і цілий комплекс фізіотерапевтичних процедур: лазеротерапія, ультразвукова терапія, електротерапія, магнітотерапія, ударно-хвильова терапія. В деяких випадках показане застосування міорелаксантів та блокад з новокаїном чи іншими препаратами.

Доречі, новокаїнова блокада є діагностичним критерієм: якщо після обколювання грушевидвного м’язу анестетиком наступає позитивна динаміка, це вказує саме на цю хворобу.

Як зняти спазм грушевидного м’язу самостійно?

Для того, щоб зняти спазм самостійно, в домашніх умовах, потрібно зробити наступне: сядьте на край стільця, хвору ногу покладіть на здорову вище коліна, після цього, опираючись руками на хвору ногу, потрібно поступово нахилятись вперед. Ця вправа приводвить до розтягнення грушевидного м’язу, що зменшує компресію нерва та зменшує біль.

Але потрібно пам’ятати, що це лише спосіб тимчасової допомоги. Потрібно обов’язково звертатися до лікаря для проведення якісного лікування.

Хвороби хребта: