Коксартроз характеризується прогресуючим перебігом з циклічними змінами симптомів, що визначає ступені захворювання. В залежності від ступеня коксартрозу клінічна симптоматика буде відрізнятись, що також визначає лікувальний підхід і, відповідно, прогноз.

Артроз кульшового суглобу (коксартроз) починається поступово з незначних проявів і без обмеження працездатності, що виключає раннє звернення до лікаря. Цей факт погіршує прогноз і можливість запобігти операції.

Ступені коксартрозу – це умовний поділ, який визначається клінічними симптомами і змінами кульшового суглобу, які проявляються ренгенологічно або з допомогою інших методів дослідження. Розрізняють три ступені коксартрозу.

Коксартроз 1 ступеня

Перший ступінь коксартрозу характеризується незначним болем в ділянці кульшового суглобу, який з’являється періодично і після сильного фізичного навантаження. Після відпочинку біль повністю проходить. Біль локалізується в паху або в боковій частині стегна. В спокої больовий синдром не турбує. Іноді першим симптомом може виступати біль в коліні, причини якого пов’язані з іррадіацією від кульшового суглобу до коліна. Рухова активність не обмежена, стан м’язів нормальний. Більше ніяких клінічних проявів немає. Це і являється причиною, через яку хворі не звертаються за лікуванням, що насправді сумно, адже лікування коксартрозу першого ступеня дає дуже гарні результати і може призвести до повного одужання.

Коксартроз 1 ступеня характеризується початковими змінами суглобового хряща, що рентгенологічно проявляється незначним нерівномірним звуженням суглобової щілини. Можливі також незначні крайові кісткові розростання.

Коксартроз 2 ступеня

Ступені коксартрозу

При другому ступені коксартрозу симптоми посилюються. Біль виникає після незначного навантаження, а іноді навіть у спокої і поширюється по стегну до коліна, іноді нижче коліна. Порушується рухова активність: з’являється кульгання, хворому важко привести ногу до живота або відвести в бік через посилення болю. Сила м’язів стегна значно зменшується, розвивається їх атрофія.

При 2 ступені коксартрозу на рентгенограмі відмічається значне нерівномірне звуження суглобової щілини, деформація головки стегнової кістки із зміщенням доверху. В ділянках головки, які отримують найбільше навантаження, можуть формуватись кісти. Шийка стегнової кістки може потовщуватись, іноді відмічається остеопороз. По краям вертлюжної западини спостерігаються кісткові розростання.

Лікування коксартрозу, яке почате на цьому етапі, потребує значно більших зусиль і часу для призупинення прогресування і нормального самопочуття хворого. За умови повноцінного лікування і, в послідуючому, підтримуючих курсів один-два рази в рік,а також при бажанні і наполегливості хворого (гімнастика, здоровий спосіб життя, тощо) можна досягти тривалої ремісії і відстрокувати або взагалі зняти питання про операцію.

Коксартроз 3 ступеня

При третьому ступені коксартрозу больовий синдром турбує постійно, навіть в спокої і може відчуватись по всій нозі. Рухи різко обмежені, хворий використовує милиці для полегшення болю і можливості пересуватись. Відмічається вкорочення хворої ноги і різко виражена атрофія м’язів.

На рентгенограмі спостерігається сильна деформація кульшового суглобу з руйнуванням головки і сильними крайовими кістковими розростаннями, суглобова щілина повністю зникає і суглоб зростається, тобто формується анкілоз, при якому рухи обмежуються повністю. Лікування коксартрозу третього ступеня з допомогою консервативних методів носить лише підтримуючий характер. Все залежить від вибору методів. В таких випадках пропонується операція по ендопротезуванню.

Захворювання суглобів: