Невроз - збірна назва для групи функціональних психогенних оборотних розладів, що мають тенденцію до затяжного перебігу. Клінічна картина таких розладів характеризується астенічними, нав'язливими або істеричними проявами, а також тимчасовим зниженням розумової та фізичної працездатності.

Причини неврозу

Невроз, причини якого зазвичай пов'язані із стресовими ситуаціями, протікає по різним формам, і причини в деякій мірі визначають його перебіг. Можна виділити наступні причини:

  • різні стреси
  • психічні травми
  • генетична схильність (особливості характеру: емоційна нестабільність, підвищена ранимість і тривожність).

 

Симптоми неврозу

Невроз входить в групу захворювань, що виникають внаслідок впливу психічної травми і супроводжуються порушенням загального самопочуття, нестійкістю настрою та сомато-вегетативними проявами. Невротичний зрив, в принципі, можливий у будь-якої людини, однак, його характер і форма визначаються цілою низкою чинників. З одного боку, формування неврозу залежить від індивідуальних особливостей людини, його спадкової вибіркової переносимості зовнішніх впливів, рівня пристосувальних можливостей організму. З іншого боку, виникнення того чи іншого неврозу визначається характером психічної травми, яка може бути раптовою (наприклад, раптова смерть близької людини), або довготривалою несприятливою ситуацією (конфліктна напружена обстановка в сім'ї, на роботі).

Але не завжди такі ситуації призводять до неврозу. Це залежить від того, наскільки велике значення це має для людини і як вона до цього відноситься. Сприятливими факторами служать перенесені психічні травми в дитинстві, виховання в несприятливих умовах , часті соматичні хвороби.

Лікування неврозу

Невроз, лікування якого повинно враховувати індивідуальні особливості пацієнта, включає в себе вплив не лише на основне захворювання, але й виключення стресових ситуацій. Тому лікування повинно бути комплексним. Необхідно провести аналіз психотравмуючої ситуації, яка травмує психіку і по можливості позбавити хворого від перебування в ній. Психотерапія також може бути застосована при лікуванні неврозів: це може бути терапія роз'яснювальна, спрямована як на пояснення суті хвороби, так і методів боротьби з нею; гіпноз, самонавіювання. Все більшого значення набуває психоаналіз для виявлення конфліктів і захованих в підсвідомості комплексів (наприклад, при фобіях, істеричному неврозі).

Загальнозміцнююча терапія включає в себе призначення вітамінів, ноотропних препаратів, фізіотерапевтичних процедур, голкотерапії. З психотропних препаратів найчастіше використовують транквілізатори, в тому числі з вираженою снодійною дією (при порушеннях сну). У меншій мірі застосовують невеликі дози антидепресантів, слабких нейролептиків.

Вибір адекватної терапії здійснюється в залежності від характеру неврозу та з урахуванням особливостей характеру хворого. При проведенні психотерапії необхідно враховувати реальні можливості хворих та наявність відповідних соціальних умов.

Мануальна терапія та масаж дають можливість відновити кровопостачання мозку, і цим досягнути суттєвого прогресу в лікуванні даного захворювання.

Хвороби хребта: