Синдром Зудека – патологічний стан, який характеризується вираженим неврологічним болем у верхній або нижній кінцівці і проявляється вазомоторними і трофічними порушеннями, а також розвитком остеопорозу кісток.

Появу синдрому Зудека пов'язують з перенесеними переломами кісток, опіками, пошкодженням периферичних нервів, але особливо з неправильним лікуванням цих станів. Наприклад, при неправильній репозиції кісткових уламків, тугому гіпсуванні, недостатньому знеболенні, а також у тих випадках, коли неправильно проводилась реабілітація опорно-рухового апарату. Тобто, надто рано чи надто пізно почалася розробка кінцівки, необережно і грубо проводились маніпуляції по відновленню рухливості, грубо проводився масаж.

Всі ці фактори призводять до порушення трофічної функції нервової системи, дисфункції вегетативної нервової системи, від чого розвиваються такі симптоми, як набряк тканин, почервоніння або синюшність, виражений біль, а також дистрофічні процеси всіх тканин кінцівки (особливо дистальних).

Часто фактором виникнення синдрому Зудека є хвороби хребта, а саме патологія сегментарного апарату шийного або поперекового відділів хребта (біль в спині при цьому є першим симптомом). Тому своєчасне лікування захворювань хребта також необхідне для успішного усунення захворювання.

Синдром Зудека має багато синонімів. Серед них наступні: альгодистрофія, каузалгія, синдром плече-кисть, рефлекторна дистрофія, також посттравматична дистрофія і комплексний регіональний больовий синдром. Останній термін був запропонований в якості універсальної назви, але саме у формулюванні "синдром Зудека" це захворювання зустрічається найчастіше на честь автора, який його описав.

Симптоми альгодистрофії Зудека

Клінічні симптоми захворювання Зудека можна згрупувати в наступну тріаду:

  • Постійний біль в плечі, біль в лікті і по всій кінцівці, який посилюється при незначних рухах, при доторканні чи від теплового впливу.
  • Обмеження рухів через посилення больового синдрому, зціпеніння дрібних суглобів кисті в процесі атрофічних і фіброзних змін.
  • Трофічні і вазомоторні симптоми. Внаслідок вегетативної дисфункції розвивається набряк тканин, почервоніння с підвищенням температури і пітливістю. Чутливість збільшена. На наступних стадіях розвивається синюшність, температура понижується, з’являються ознаки атрофії тканин: шкіра стає тонкою із скляним блиском, підшкірна клітковина потоншується, в ній розвивається фіброзна тканина. Від чого виникають контрактури.

 

У таких пацієнтів розвивається емоційна нестабільність, часто виникає депресія і невроз.

Слід сказати, що при наявності зовнішніх ознак запального процесу, у крові таких ознак не спостерігається, тобто, швидкість зсідання еритроцитів нормальна, немає змін в лейкоцитарній формулі.

Симптоми альгодистрофії Зудека змінюють свій характер на протязі трьох стадій:

  • Перша стадія характеризується сильним пекучим болем, який посилюється при любому навантаженні і поширюється по всій кінцівці, набряком з місцевим підвищенням температури і скутістю суглобів.
  • На другій стадії симптоми можуть дещо зменшитись: біль стихає, набряк стає більш щільним, температура понижується, спостерігаються ознаки атрофії шкіри і підшкірної клітковини (лущення шкіри, випадіння волосся, розшарування нігтів), виникають контрактури суглобів.
  • На третій стадії хвороби Зудека присутні симптоми атрофії всіх тканин, а також контрактури суглобів аж до розвитку анкілозів.

 

Діагностика

Діагностика полягає в оцінці клінічних симптомів, а також додаткових методів. При ренгенологічному дослідженні чітко визначається остеопороз кісток, анкілози суглобів. Термографія дозволяє аналізувати температурну різницю тканин і визничити стадію синдрому Зудека. Ультразвукова діагностика дає можливість оцінити стан кровоносних судин в уражених ділянках.

Лікування синдрому Зудека

Лікування синдрому Зудека дуже складний процес, враховуючи відбитий, симпатичний характер больового синдрому. Лікування включає в себе не лише усунення основних симптомів хвороби, але й корекцію емоційного стану пацієнта і його готовність до тривалого лікування.

Лікування в основному консервативне. В особливих випадках проводиться хірургічне втручання.

В гострій фазі проводиться купування болю з допомогою знеболюючих препаратів, проводяться блокади, інфільтраційна терапія. Іноді показано застосування кортикостероїдів. В залежності від симптомів лікування передбачає застосування антагоністів кальцію та ?-адреноблокаторів. Також лікування синдрому Зудека в гострій фазі включає використання холоду – проводиться локальна кріотерапія або використовується звичайний лід. Кінцівка фіксується для зменшення рухів, що провокують біль.

Після купування гострого стану проводиться лікування з допомогою фізіотерапії. Використовується лазеротерапія, а також імпульсна ультразвукова терапія на патологічні ділянки, а також на симпатичні вузли шийного відділу хребта. Любі теплові процедури протипоказані.

Використовується щадна мануальна терапія та ручний масаж спини для поступового відновлення функції ураженої кінцівки і проводяться реабілітаційні заходи.

При неефективності консервативного лікування і збереженні інтенсивного болю проводиться оперативне втручання у формі видалення зірчастого вузла або симпатичного вузла другого шийного сегмента хребта, проведення невролізу.

Прогноз залежить від стадії захворювання і ефективності проведеного лікування. При третій стадії прогноз неблагоприємний через значні незворотні зміни.

Хвороби хребта: