Нестабільність хребців – це стан, який супроводжується патологічною їх рухливістю, що зумовлено порушенням функцій зв’язкового апарату, дегенеративними змінами в дисках та порушенням співвідношення хребців між собою.

Нестабільність хребців характеризується збільшенням діапазону рухів, які не характерні для норми і виникають від порушення нормальних співвідношень в сегментарному апараті хребта.

Основною ознакою нестабільності є зміщення хребців. Але на відміну від звичайного зміщення, коли хребці залишаються в новому положенні, відбувається їх постійне зміщення при зміні положення хребта. При цьому відбувається подразнення нервових корінців, від чого болить спина і з'являється певна неврологічна симптоматика. Нестабільність хребців у поперековому відділі хребта викликає защемлення сідничного нерва, при цьому біль поширюється по всій нозі, виникає оніміння ніг і порушується функція кінцівки.

Найбільш часто нестабільність з’являється в тих відділах хребта, які найбільш рухомі: в основному шийний відділ, рідше поперековий і дуже рідко грудний.

Причини

Можна виділити наступні хвороби хребта, які є причинами нестабільності:

  • Дегенеративно-дистрофічні захворювання: остеохондроз, спондильоз, спондилоартроз, протрузія і міжхребцева грижа. Ці захворювання приводять до порушення співвідношень в сегментарному апараті хребта, що провокує нестабільність.
  • Аномалії розвитку хребців, патологічна еластичність зв'язок при аномаліях розвитку сполучної тканини, дисплазія.
  • Різного роду травми хребта, в тому числі й пологові.
  • Ускладнення після оперативного втручання.

 

Симптоми нестабільності хребців

  • дорсалгія – основний симптом, який виникає у місці зміщення хребців (цервікалгія, цервікоторакалгія, біль у попереку), посилюється при навантаженнях, нахилах чи поворотах;
  • дискомфорт, відчуття важкості;
  • напруження м’язів (мязово-тонічний синдром), яке виникає рефлекторно, внаслідок подразнення нервових корінців (корінцевий синдром);
  • хрустять суглоби хребта або відчувається клацання при рухах;
  • синдром хребетної артерії: мігрень, порушення зору й слуху, нудота, головокружіння;
  • неврологічна симптоматика: оніміння пальців рук, повзання мурашок, радикуліт, міжреберна невралгія, ішіас;
  • звичка робити однотипні рухи, які приносять полегшення.

 

При нестабільності хребців у дітей часто розвивається кривошия.

Діагностика

Нестабільність хребців можна запідозрити на підставі виявлення специфічних клінічних ознак, результатів пальпації певного відділу хребта. Але точно сказати про наявність нестабільності можна на підставі рентгенівських знімків, але в динаміці. Що це означає? Проводяться так звана функціональна рентгенографія: робляться бокові знімки при максимальному згинанні і розгинанні. При цьому якщо з’являється зміщення в одному із цих крайніх положень, а в іншому зникає, то діагноз підтверджується.

Лікування нестабільності хребців

Основою лікування нестабільності хребців являється мануальна терапія. Вона дозволяє усувати не лише зміщення хребців, але й відновити рух в сусідніх сегментах вище і нище, що створює запас траєкторії руху і цим самим попереджує розвитку зміщення. Проводиться ручний масаж спини або, при необхідності, механічний.

Також для лікування нестабільності хребців використовується фізіотерапія, яка добре знімає симптоматику та прискорює відновлення. Ультразвукова терапія дозволяє знімати запальний процес, знеболювати. Магнітотерапія дає хороший судинорозширюючий і трофічний ефекти. Лазеротерапія і HILT-терапія дають сильний біостимулюючий ефект, що призводить до посилення регенерації тканин. Електротерапія використовується для зняття м'язових спазмів, а також для стимуляції в послідуючому, для укріплення м'язового корсету.

Важливим фактором для стабілізації хребців є виконання фізичних вправ для укріплення м'язів. Але вправи потрібно підбирати індивідуально, враховуючи особливості захворювання.

Дуже часто при нестабільності пропонують використовувати спеціальні корсети: ортопедичний комірець Шанца, фіксуючий корст для поперека. Здається, що хребет фіксується і це попереджає розвиткові зміщень, але при цьому власні м'язи не отримують достатнього навантаження і з часом атрофуються. Це приводить до ще більшої нестабільності.

Слід особливо згадати, що лікуванням нестабільності хребців повинен займатися кваліфікований мануальний терапевт, що убеспечить від можливих ускладнень.

Хвороби хребта: